Межиріцький монастир — архітектурний ансамбль монастирських будівель 16-17 століть у Межирічі на Волині. Був занесений до Державного реєстру національного культурного надбання. Найвеличніша зі збережених фундацій князів Острозьких. Монастирський двір оточений мурами з 4-ма наріжними баштами. Комплекс монастиря складається з різночасових споруд: Троїцька церква та келії обабіч неї надбрамна дзвіниця південно-східний корпус.
Зведення головного монастирського храму — Троїцької церкви, пов'язують з храмобудівною діяльністю князя Костянтина Острозького, зокрема з наданням ним нових фундушів Межиріцькому монастиреві 12 березня 1523 року. Припускають, що автором проекту храму може бути той самий будівничий, що й Богоявленської церкви на Острозькому замку. Будівництво церкви тривало до 1530-х років.Під кінець 16 століття при церкві діяли школа, шпиталь і друкарня